Харків

Харків — перша столиця Радянської України і друге за чисельністю населення місто України, засноване в середині XVII ст. 1659 р. на мисі при злитті річок Харків і Лопань постала фортеця, призначена для захисту південних кордонів Московської держави. З ліквідацією козацького самоврядування 1765 p. Харків стає центром Слобідсько-Української губернії й завдяки вигідному положенню перетворюється на найбільший торговий центр краю.


Цікава Україна

Найстаршою збереженою кам’яницею міста вважається стрункий Покровський собор, зведений на теренах колишньої фортеці 1689 р. Він є складовою Свято-Покровського монастиря, де збереглися дзвіниця і Озерянська церква, а також пізніші будівлі — шорна майстерня, стайні, архієрейський (1820) та адміністративний (1912) будинки. У центральній частині міста у XVIII ст. постає низка кам’яних адміністративних і культових споруд — будинки Харківського колегіуму і губернатора (1768), де 1805 р. започаткований Харківський університет, провіантського складу, банку і присутніх місць.

Найвеличнішим з тогочасних храмів є Успенський собор (1777) і добудована пізніше 89-метрова дзвіниця (1844). На межі XIX—XX ст. у місті з’явилася величезна кількість кам’яниць найрізноманітнішого призначення — будинки банків і готелів, прибуткових і торгових домів, гімназій і театрів, особняки та адміністративні споруди тощо. Тоді ж місто прикрасила низка чудових культових споруд — церква Святого Пантелеймона Цілителя (1898), Благовіщенський кафедральний собор (1901) та інші.

Особливим етапом розвитку міста, що додав чимало помітних штрихів його архітектурному вигляду, стали 15 років (1919—1934), коли Харків був столицею Радянської України. Найбільш показовий у цьому плані ансамбль найпросторішої в Європі площі Свободи. Це унікальне в Україні місце, де шліфувався архітектурний стиль молодої радянської держави. На площі зберігся ансамбль споруд, послідовність поставання яких визначалася їхньою значущістю для тодішньої країни — будинок Держпрому (1925 —1929), будинок проектних організацій (нині корпус Харківського університету, 1930—1932), будинок кооперації (1929—1954) і чотири корпуси готелю «Інтернаціонал» (нині «Харків», 1932-1936).

Дотепер суміш споруд дореволюційної епохи і радянських часів визначають архітектурний стиль центральної частини Харкова. У місті багато чудовоих пам’ятників (М. Гоголю, В. Каразіну, Г. Квітці-Основ’яненку, M. Кропивницькому та ін.), серед яких найвідоміша одна із кращих багатофігурних композицій українському Кобзареві — Тарасу Шевченку (1936).

Ще цікаві місця:

Розкажіть в соц. мережах

Share to Facebook
Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

Comments are closed.